в Інтернеті 
Українська  English  Русский  

DOI: 10.31071/kit2014.11.06


Опис-посилання ISSN 1812-7231 Klin.inform.telemed. Volume 10, Issue 11, 2014, Pages 54–60


Автор(и) Є. А. Юматов1, С. С. Перцов2, Є. М. Дуднік1, Л. В. Мезенцева2


Установа(ви) 1Перший Московський державний медичний університет ім. І. М. Сеченова, Росія 2Науково-дослідний інститут нормальної фізіології ім. П. К. Анохіна, Москва, Росія


Назва статті Концепція інформаційної апаратури для системного контролю сну в повсякденних умовах


Анотація (резюме)

Вступ. Широко використовувана в даний час класична сомнологічна методологія, критерії та класифікація фазової структури сну орієнтовані тільки на клінічне застосування. У стаціонарних умовах проводяться психологічне та психомоторне тестування, реєстрація фазової структури нічного сну і вегетативних функцій.

Мета. Для всебічної комплексної оцінки життєво важливих фізіологічних функцій під час нічного сну необхідно створення інформаційно-апаратурної системи, за допомогою якої був би можливий контроль сну в реальному повсякденному житті.

Результати та обговорення. Інформаційна система дозволяє проводити комплексний аналіз фізіологічних функцій: реєструвати фазову структуру сну; пробуджувати людину в заздалегідь задану оптимальну для психофізіологічного стану фазу сну; контролювати стан серцевих функцій і дихання; переривати небезпечні фази сну, які можуть супроводжуватися вираженими серцево судинними порушеннями, що призводять до мозкового інсульту, інфаркту міокарда і раптової смерті.

Висновок. Інформаційно-апаратурний комплекс являє собою зовсім новий портативний мікропроцесорний пристрій і оригінальне програмне забезпечення, що реалізується на персональному комп’ютері, для контролю життєво важливих фізіологічних функцій під час сну в реальному повсякденному житті.


Ключові слова сон; інформаційна медицина; медична апаратура; життєво важливі функції


Список літератури

1. Судаков К. В. Социальная физиология: теоретическое обоснование и практическое применение реабилитационных мероприятий. В сб. Экспериментальная и прикладная физиология, 1994, т. 5. Системные механизмы реабилитации, сс. 6–14.

2. Вейн А. М. Нарушения сна и бодрствования. М., Медицина, 1974, 383 с.

3. Вейн А. М., Гехт К. Сон человека. Физиология и патология. М., Медицина, 1989, 272 с.

4. Левин Я. И. Инсомния и принципы её лечения. Ж. Современная психиатрия, 1998, сс. 6–10.

5. Вейн А. М., Судаков К. В., Левин Я. И., Юматов Е. А., Ковров Г. В., Стрыгин К. Н. Стадии сна после психоэмоциональных воздействий: индивидуальность изменений. Физиологический журнал им. И. М. Сеченова, 2001, т. 87, N 3, сс. 289–295.

6. Yumatov E. A. Stress and sleep: awaking in an optimal sleep phase. Abs. 9 Internat. Montreux Congress on Stress, 1997, Switzerland.

7. Юматов Е. А. Методология теории функциональных систем в разработки устройств для контроля физиологических функций человека. Вестник РАМН, 1997, т. 12, сс. 40–45.

8. Юматов Е. А. Способ пробуждения человека в фиксированную фазу сна и устройство для его осуществления. Патент РФ. 2061406.

9. Судаков К. В., Юматов Е. А., Тараканов О. П. Кросскорреляционный вегетативный критерий эмоционального стресса. Ж. Физиология человека, 1995, т. 23, N 3, сс. 87–95.

10. Юматов Е. А. Способ определения эмоционального стресса и устройство для его осуществления. Патент РФ N2073484.

11. Юматов Е. А., Крамм М. Н., Набродов А. Б. Информационно-экспертная система для объективной оценки эмоционального стресса. Ж. Биомедицинская радиоэлектроника, 2004, т. 12, сс. 3–7.

12. Юматов Е. А., Крамм М. Н., Набродов А. Б. Информационная система для объективной оценки эмоционального стресса. Ж. Технологии живых систем, 2007, N 4.

13. Hornyak M., Cejnar M., Elam M. et al. Sympathetic muscle nerve during sleep activity in men. Brain, 1991, vol. 114, pp. 1281–1295.

14. Shimuzu T., Takahashi Y., Suzuki K. et al. Muscle nerve sympathetic activity during sleep and its change with arousal response. J. Sleep Res., 1992, vol. 1, pp. 178–185.

15. Sommers V. K., Dyken M. E., Mark A. L., Abboud F. M. Sympathetic-nerve activity during sleep in normal subjects. Engl. J. Med., 1993, vol. 328, pp. 303–307.

16. Varonesckas G., Zemaityte D. Autonomic heart rate control and JT interval during night sleep stages in coronary disease patients with congestive heart failure. Eur Heart J., 1999, vol. 20, (Suppl.), p. 201.17. Jovanovie U. J. Normal Sleep in Man. Stuttgart, Hyppocrates, 1971.

18. Khoo M. C., Blasi A. Sleep-related changes in autonomic control in obstructive sleep apnea: A model-based perspective. Respir. Physiol. Neurobiol., 2013, May 23, pii: S1569-9048 (13) 00157-2.

19. Ben-Tal A. Computational models for the study of heart-lung interactions in mammals. Wiley Interdiscip. Rev. Syst. Biol. Med., 2012, Mar.-Apr., vol. 4, iss. 2, pp. 163–170.

20. Kabir M. M., Dimitri H., Sanders P., Antic R., Nalivaiko E., Abbott D., Baumert M. Cardiorespiratory phase-coupling is reduced in patients with obstructive sleep apnea. PLoS One, 2010, May 13, vol. 5, iss. 5, e10602.

21. Harrington J., Schramm P. J., Davies C. R., Lee-Chiong T. L. An electrocardiogram-based analysis evaluating sleep quality in patients with obstructive sleep apnea. Sleep Breath, 2013, Sep., vol. 17, iss. 3, pp. 1071–1078.

22. Kazimierczak A., Krzesiński P., Krzyżanowski K., Gielerak G. Sleep-disordered breathing in patients with heart failure: new trends in therapy. Biomed. Res. Int., 2013, 459613

23. Gass J. J., Glaros A. G. Autonomic Disregulation in Headache Patients. Appl. Psychophysiol. Biofeedback, 2013, Aug., vol. 3.

24. Mrowka R., Cimponeriu L., Patzak A., Rosenblum M.G. Directionality of coupling of physiological subsystems: age-related changes of cardiorespiratory interaction during different sleep stages in babies. Am. J. Physiol. Regul. Integr. Comp. Physiol., 2003, Dec., vol. 285, iss. 6, R1395-401.


Повнотекстова версія http://kit-journal.com.ua/uk/viewer_uk.html?doc/2014_11/9.pdf