DOI: https://doi.org/10.31071/kit2017.13.09

Опис-посилання

ISSN 1812-7231 Klin.inform.telemed. Volume 12, Issue 13, 2017, Pages 70–74

Автор(и)

Т. А. Дерієнко¹, Д. Є. Волков², Д. А. Лопін², М. І. Яблучанський¹

Установа(ви)

¹Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, Україна ²ДУ "Інститут загальної та невідкладної хірургії НАМН України імені В. Т. Зайцева ", Харків, Україна

Назва статті

Прогностично значущі гемодинамічні показники ефективності медичної терапії у пацієнтів з імплантованними електрокардіостимуляторами та артеріальною гіпертензією

Анотація (резюме)

Вступ. Імплантація електрокардіостимулятора (ЕКС) разом з медикаментозною терапією знижує смертність хворих зі значними порушеннями ритму і провідності, покращує якість життя пацієнтів.

Постановка завдання. Для визначення ефективності медикаментозної терапії у пацієнтів після імплантації ЕКС необхідно визначити значимість гемодинамічних показників методом кроково-дискримінантного аналізу (ШДА) до імплантації, в ранній період (3-5 днів), через 6 і 12 місяців після імплантації ЕКС.

Мета роботи. Визначити прогностично значущі показники ефективності медикаментозної терапії з урахуванням ступеня артеріальної гипертензії (АГ).

Результати дослідження. Спільними гемодинамічними показниками прогнозування ефективності медикаментозної терапії у пацієнтів з імплантованими ЕКС у всіх групах АГ були ЧСС, САТ, ДАТ, ТЗСЛЖ і ТМЖП. На річному етапі після імплантації ЕКС прогностично значущими гемодинамічними показниками ефективності медикаментозної і апаратної терапії в групі АГ 1 ступеня була ТЗСЛЖ, в групі АГ 2 ступеня - КСВ і ФВ, в групі АГ 3 ступеня - ТМЖП.

Висновок. Встановлені прогностично значущі гемодинамічні показники доцільно використовувати в контролі медикаментозної підтримки пацієнтів з імплантованими ЕКС з урахуванням ступеня АГ.

Ключові слова

електрокардіостимуляція, ефективність терапії, кроково-дискримінантний аналіз

Список літератури

1. Curtis A., Worley S. and Adamson P. Biventricular pacing for atrioventricular block and systolic dysfunction. N. Engl. J. Med., 2013, vol. 17, pp. 93–1585.

2. Sun W., Li C. and Guo J. Long-term efficacy of implantable cardiac resynchronization therapy plus defibrillator for primary prevention of sudden cardiac death in patients with mild heart failure: an updated meta-analysis. Heart Fail. Rev., 2016, vol.4, pp. 4–100.

3. Zhang J., Xing Q. and Zhou X. Effects of Cardiac Resynchronization Therapy on ventricular electrical remodeling in patients with heart failure. Int. Heart J., 2015, vol.5, pp. 9–495.

4. Коломыйцева И. Н., Яблучанский Н. И. Прогностически значимые клинико-гемодинамические показатели при медикаментозной поддержке пациентов с имплантированными электрокардиостимуляторами. Сучасні проблеми медицини, 2016, т. 1, cc. 37–40.

5. Zandieh A., Kahaki Z. and Sadeghian H. A simple risk score for early ischemic stroke mortality derived from National Institutes of Health Stroke Scale: a discriminant analysis. Clin Neurol Neurosurg, 2013, vol. 115, pp. 1036–1039.

6. Свіщенко Е., Багрій А., Єна Л. і Коваленко В. Рекомендації Української Асоціації кардиологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії. Київ, ПП ВМП, 2008, 80 с.

Повнотекстова версія http://kit-journal.com.ua/uk/viewer_uk.html?doc/2017_13/009.pdf