в Інтернеті 
Українська  English  Русский  

DOI:


Опис-посилання ISSN 1812-7231 Klin.inform.telemed. Volume 4, Issue 5, 2008, Pages 50-55


Автор(и) Г. В. Дзяк, Т. В. Колесник


Установа(ви)

Дніпропетровська державна медична академія, кафедра госпітальної терапії №2, Україна


Назва статті Використання інформаційних технологій для визначення ступеня артеріальної гіпертензії за даними добового моніторингу артеріального тиску


Анотація (резюме)

У роботі представлені результати використання інформаційної технології автоматизованої обробки даних добового моніторування артеріального тиску для визначення ступеня артеріальної гіпертензії і порівняльного аналізу особливостей добового профілю АТ у хворих з різним ступенем і формою артеріальної гіпертензії. Запропонована інформаційна технологія дозволяє на якісно іншому рівні кількісно оцінювати діапазон добових коливань систолічного і діастолічного АТ одночасно, з високим ступенем вірогідності класифікувати хворих по ступеню артеріальної гіпертензії і виділяти ізольовану систолічну артеріальну гіпертензію за даними добового моніторування.


Ключові слова артеріальна гіпертензія, добовий моніторинг артеріального тиску, інформаційна технологія


Список літератури

1. Coats A. J. S., Radaeli A.,Clark S.J. et al. The influence of ambulatory blood pressure monitoring on the design and interpretation of trials in hypertension. J. Hypertens. 1992. V.10. P.385–391.

2. Sega R., Trocino G., Lanzarotti A. et al. Alterations of cardiac structure in patients with isolated office, ambulatory or home hypertension: data from the general population (Pressione Arteriose Monitorate E Loro Associazioni [PAMELA] Study). Circulation. 2001. V.104. P.1385–92.

3. White W. B., Morganroth J. Usefulness of ambulatory monitoring of blood pressure in assessing antihypertensive therapy. Amer. J. Cardiol. 1989. V.63. P. 94–98.

4. Дереза А. Ю., Колесник Т. В., Приставка Ф. А. Спосіб діагностики артеріальної гіпертензії та ступеня її тяжкості за даними добового моніторування артеріального тиску. Патент на винахід №79335. Україна. Опубл. 11.06.07. Бюл. № 8. C. 8.

5. Дзяк Г. В., Колесник Т. В., Погорецкий Ю. Н. Суточное мониторирование артериального давления. Днепропетровск. 2005. С. 200.

6. White W. Accuracy and analysis of ambulatory blood pressure monitoring data. Clin Cardiol. 1992. V.15 (Suppl. II). P. S10–3.

7. Zachariah P., Sheps S., Bailey K. et al. Ambulatory blood pressure and blood pressure load in 121-normal subjects. Am J Hypertens. 1989. № 2. P. 58.

8. Weber M., Neutel J., Graettinger F. Diagnosis of mild hypertension by ambulatory blood pressure monitoring. Circulation. 1994. V.90. P. 2291–2298.

9. Bassiouny H. S., Zarins C. K., Kadowaki M. H. et al. Hemodynamic stress and experimental aortoiliac atherosclerosis. J. Vasc. Surg. 1994. V.19. P.426–434.

10. Falk E. Why do plaques rupture? Circulation. 1992. V. 86. P. III40–III42.

11. Lund-Johansen P. Blood pressure and heart responses during physical stress in hypertension – modifications by drug treatment. Eur. Heart J. 1999. №1 (suppl. B). P.10–17.

12. Nabel E. G., Selwyn A. P., Ganz P. Paradoxical narrowing of atherosclerotic coronary arteries induced by increases in heart rate. Circulation. 1990. V.81. P. 850–859.

13. Хапаев Б. А. Суточное мониторирование параметров функционирования сердечно-сосудистой системы у лиц с повышенным артериальным давленим Автореферат дисс. докт. мед. наук, Москва. 2001. C. 46.

14. US Department of Health and Human Services (DHHS), National Center for Health Statistics. Third National Health and Nutrition Examination Survey. 1988-1991. NHANES III data files.

15. Minors D. S., Waterhouse J. M. Investigating the endogenous component of human circadian rhythms: A review of some simple alternatives to constant routines. Chronobiol. Int. 1992.

16. Оhkubo T., Imai Y., Tsuji I. et al. Relation between nocturnal decline in blood pressure and mortality. The Ohasama study. Am J Hypertens. 1997. V.10. P. 1201–7.

17. Sander D., Kukla C., Klingelhofer J. et al. Relationship between circadian blood pressure patterns and progression of earlycarotid atherosclerosis. A 3-year follow-up study. Circulation. 2000. V.102. P. 1536–41.

18. Kikuya V., Hozawa A., Okubo T. et al. Prognostic significance of blood pressure and heart rate variability: the Ohasama study. Hypertension. 2000. V. 36. P. 901–906.

19. Mancia G., Parati G., Henning M. et al. on behalf of ELSA investigators. Relation between blood pressure variability and carotid artery damage in hypertension: baseline data from the European Lacidipine Study on Atherosclerosis (ELSA) J. Hypertens. 2001. V.19. P.1981–9.


Повнотекстова версія http://kit-journal.com.ua/uk/viewer_uk.html?doc/2008_5/11.pdf