в Інтернеті 
Українська  English  Русский  

DOI:


Опис-посилання ISSN 1812-7231 Klin.inform.telemed. Volume 1, Issue 1, 2004, Pages 65-73


Автор(и) Г.Г. Іванов, Х.Ю. Шехаде, О.В. Тюрін, Ф.Ю. Копилов


Установа(ви)

Відділ кардіології НДЦ ММА ім. І.М.Сєченова, кафедра госпітальної терапії РУДН, Москва, РФ


Назва статті Методи ЕКГ високого дозволу та варіабельності серцевого ритму в діагностиці електричної нестабільності міокарда у хворих на гострий коронарний синдром


Анотація (резюме)

Використання методів ЕКГ високого дозволу ВСР має своє місце застосування й область використання, які треба аргументовано показати на достатньому клінічному матеріалі. При цьому, важливо чітко окреслити оптимальну область застосування, можливості й обмеження методу з урахуванням очевидної необхідності дотримання принципів доказової медицини.

Проведені дослідження показали, що параметри ЕКГ ВР і ВСР у хворих на ГКС мають різні варіанти змін, що корелюють у взаємозв'язку з тяжкістю протікання захворювання. Параметри ЕКГ ВР мають два варіанти змін. При 1 варіанті змін (прогностично несприятливому) відзначається збільшення часових характеристик (FQRSd, LAS40) і зменшення амплітудних характеристик (TotQRS, RMS40), при 2 — протилежну спрямованість. Динаміка абсолютних значень ЕКГ ВР може бути використана як самостійна діагностична ознака наявності ІХС та ішемії міокарда.


Ключові слова варіабельність серцевого ритму, ГКС, ІХС, ЕКГ ВР, QRS комплекс, фрактальна розмірність часового ряду (FrD)


Список літератури

1. Каретникова В.Н., Бернс С.Д., Гуляева Е.Н. и соавт. Клиническая значимость и взаимосвязь замедленной желудочковой активности, продолжительности интервала Q—T и его дисперсии у больных инфарктом миокарда на госпитальном этапе. Вестник аритмологии. 1999. N11. 19 — 22.

2. Yung-Zong L., Hong-Yi T., FuuXin Z et all. A study to predict sudden cardiac death after myocardial infarction detected by ventricular late potential. XXI International Congress on Electrocardiology. July 7, 1994. Yokohama, Japan.

3. Радзевич А.Э., Сметнев А.С., Попов В.В., Уранова Е.В. Электрокардиографические маркеры риска внезапной сердечной смерти. Влияние ишемии и реваскуляризации миокарда. Кардиология. 2001. N6. 99 — 104.

4. Tahara N., Takaki H., Kawada T., Sugimachi M., Sunagawa K. QRS width changes during exercise as an index of ischaemia: high-resolution computer analysis in patients with false positive ST response. XXI Congress of the European Society of Cardiology, August 28 — September 1, 1999, Barselona, Spain. Abstr. 747.

5. Takeda Y., Takaki H., Taguchi A. et all. Diagnostic utility of the high-resolution analysis of QRS width in patients with falseenegative ST response. XXII Congress of the European Society of Cardiology, August 26 — 30, 2000. Amsterdam, The Netherlands. Abstr.:1387.

6. Tsunoda S., Takeda Y., Takaki H. et all. Utility width measurement to identify ischaemia in hypertensive patients with electrocardiographic left ventricular hypertrophy: high-resolution. XXIII Congress of the European Society of Cardiology. September 1 — 5, 2001, Stockholm, Sweden. Abstract: P1106.

7. Allibardi P., Dainese F., Reimers B., Sacca S. Value of QRS duration criteria to detect restenosis after PTCA using ECG stress testing in patients with single coronary vessel disease. XXIII Congress of the European Society of Cardiology. September 1 — 5, 2001, Stockholm, Sweden. Abstract: P1108.

8. Takeda Y., Takaki H., Tahara N. et all. Improved accurecy of exercise in patients with prior myocardial infarction: high-resolution analysis of QRS width. XXIII Congress of the European Society of Cardiology. September 1 — 5, 2001, Stockholm, Sweden. Abstract: P1104.

9. Pilhal M., Jarneborn L., Sangren G. Increasing QRS magnitudes during exercise indicate ischaemic heart disease. XVIIth Congress of European Society of Cardiology, August 25 — 29, 1996, Birmingham, Unated Kingdom.

10. Белялов Ф.И. Многодневная динамика вегетативной активности при нестабильной стенокардии. Кардиология. 2001. N4, 57.

11. Bassingthwaihgte J.B., Raymond G.M. Evaluation of the dispersional analisis methods for fractal time series. Ann. Biomrd. Eng. 1995, Jul — Aug — 23(4). P. 491 — 505.

12. Pidul R., Feinberg M., Hod H. et all The Prognostic Significance of Intermediate QRS Prolongation in Acute Myocardial Infarction Treated With Trombolysis. ACC 50thAnnual Scientific Session. March 18 — 21, 2001, Orlando, Florida.

13. Gajos G., Pietrzak I., Gackowski A. et all. Comparison of the effect of coronary angioplasty on signal-averaged electrocardiogram in patients with normal and depressed left ventricular function. XXI Congress of the European Society of Cardiology, August 28 — September 1, 1999, Barselona, Spain. Abstr. 714.

14. Ikeda K., Kurota I., Yamaki M. et all. Local condaction delay causes R-wave amplitude increase in patients with effort angine. J. Electrocardiol., 1988. 21. N1. 39 — 44.

15. Talwar K.K., Narula J., Dev V., Bhatia M.L. Evaluation of spatial R maximum cardiac vector changes in exercise testing: Pre-xersise versus posttexersise measurements. Int. J. Cardiol. 1989. Vol. 24, N3. P.293 — 295.

16. Ogino K., Fukugi M., Hirai S. et all. The usefulness of exerciseeinduced QRS axis as a predictor of coronary artery disease. Clin. Cardiol., 1988, 11, N2, 101 — 104.

17. Glazier J., Cherchia S., Margonato A., Mseri A. Increase in SSwave amplitude during ischemic STTsegment depression in stable angina pectoris. Amer. J. Cardiol., 1987, 59, N15, 1295 — 1299.

18. Barnhill J., Wikswo J.P., Dawson A.K. et all. The QRS complex during transient myocardial ischemia: studies in patients with variant angina pectoris an in a canine preparation. Circulation, 1985, 71, N5, 901 — 911.

19. Turitto G., Caref E., Zanchi E. et all. Amer. J. Cardiol. 1991. 67, N8. C. 676 — 680.

20. Haze K., Sumiyoshi T., Fukami K. et all. Clinical characteristics of coronary artery spasm: Electrocardiographic, hemodynamic and arteriographic assesment. Jap. Circulat. J., 1985, 49, N1, 82 — 93.

21. Berntsen R.F., Gjestvang F.T., Rasmussen K. QRS prolongation as in indicator. Am. Heart J. 1995 Mar., 129(3): 542 — 8.

22. Duncan A., O'ullivan Ch., Gibson D., Henein M. Stress Induced QRS Broadening and Septal Long Axis Incoordination in Patient With Coronary Disease and Left Ventricular Dysfunction. ACC 50th Annual Scientific Sessionn, March 18 — 21, 2001, Orlando, Florida.

23. Beauregard L., Volosin K., Askenase A., Waxman H. Effects exercise on signall averaged electrocardiogram. Pacing Clin. Electrophysiol. 1996, Feb., 19(2), 215 — 21.

24. Kleiger R.E., Miller J.P., Bigger J.T. The Multiicenter Postinfarction Research Group. Decreased heart rate variability and its association with increased mortality after acute myocardial infarction. Am. J. Cardiol., 1987: 59: 256 — 262.

25. Cripps T.R., Malik M., Farrell T.G., Camm A.J. Prognostic value of reduced heart rate variability after myocardial infarction clinical evaluation of a new analysis method. Br. Heart J. 1991, 65: 14 — 19.

26. Ferreison E.R., Boissonnet C.P., Pizarro R. et al. In unstable angina reduced heart rate variability is not predictive of an adverse inhospital outcame (abstract). Europ. Heart J. 1990: 20: Suppl: 354.

27. Lanza G.A., Pedrotti P., Rebuzzi A.G. et al. Usefulness of the addition of the heart rate variability to Holter monitoring in predicting inhospital cardiac events in patients with unstable agine pectoris. Am. J. Cardiol. 1997, 80: 3: 263 — 267.

28. Kanters J.K., Hojgaard M.V., Agner E. et al. Short- and long-term variations in non-linear dynamics of heart rate variability. Cardiovasc. Res.1996. Mar., 31(3): 400 — 409

29. Fortrat J.O, Yamamoto Y., Hughson R.L. Respiratory influences on non-linear dynamics of heart rate variability in humans. Biol. Cybern. 1997, Jul, 77(1): 1 — 10.

30. Kanters J.K. Hoggaard M.V., Agner E. et al. Influence of forced respiration on non-linear dynamics in heart rate variability. Am. J. Physiol. 1977. Aprl, 272 (4). Pt2.: R1149 — 1154.

31. Voss A., Kurths J., Klein H.J. et al. The application of methods of nonlinear dynamics for the improved and predictive recognition of patients threatened by sudden cardiac death. Cardivasc. Res. 1996. Mar, 31(3): 419 — 433.

32. Yambe T., Nanka S., Kobayashi S. et al. Detection of cardiac function by fractal dimension analysis. Artif. Organs. 1999. Aug, 23(8): 751—756.

33. Cerutti S., Carrault G., Cluitmans P.J. et al. Non-linear algorithms for processing biological signals. Comput.Methods Programs Biomed. 1996. Oct, 51(1): 51—73.

34. Curione M., Bernardini F., Cedrone L. et al. The chaotic component of human heart rate variability shows a circadian periodicity as documented by the correlation dimension of the timeequalified sinusal R — R intervals. Clin. Ther. 1998. Nov. — Dec., 149(6): 09 — 412.

35. Kagiyama S., Tsukashima A., Abe I. et al. Chaos and spectral analyses of heart rate variability during heart-up tilting in essential hypertension. J. Auton. Nevr. Syst. 1999. May. 28, 76(2 — 3): 153 —158.


Повнотекстова версія http://kit-journal.com.ua/uk/viewer_uk.html?doc/2004_1/16.pdf