в Інтернеті 
Українська  English  Русский  

DOI:


Опис-посилання ISSN 1812-7231 Klin.inform.telemed. Volume 1, Issue 2, 2004, Pages 165-173


Автор(и) О. Ю. Майоров


Установа(ви)

Інститут Медичної інформатики і Телемедицини, Харків, Україна

Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України

Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків АМН України, Харків


Назва статті Комп'ютерна ЕЕГ – минуле, сучасне, майбутнє Частина 1. Історія розвитку кЕЕГ, огляд спеціальних методів дослідження


Анотація (резюме)

Робота присв'ячена історії розвитку кЕЕГ, оцінці стану та перспективам подальшого розвитку цього методу.

В частині 1 наведені деякі історичні відомості про зародження кЕЕГ та короткий огляд сучасних методів дослідження ЕЕГ, які входять до арсеналу клінічних нейрофізиологів. Серед них: переваги кЕЕГ при класичному візуальному аналізі, технології дослідження патології сну, тривалий моніторінг при епілепсії, локалізація джерел нормальної і патологічної ЕЕГ активності (інверсна проблема), цифрові технології при реєстрації ВП/ERP.


Ключові слова кількісна ЕЕГ (кЕЕГ), дослідження сну (полісомнографія), зворотня задача, тривалий моніторінг ЕЕГ при епілепсії, локалізація джерел (інверсна проблема), комп‘ютерні технології


Список літератури

1. Биопотенциалы мозга человека. Под. ред. Русинова В. С. 1987. М. Медицина. 254 с.

2. Гнездицкий В. В. Обратная задача ЭЭГ и клиническая электроэнцефалография. Изд-во Таганрогского радиотехнического университета. 2000. 634 с.

3. Майоров О. Ю. Метод автоматического статистического анализа ЭЭГ. Материалы Всесоюзной конференции по электрофизиологии ЦНС. Издательство АН АрССР. Ереван. 1980. с. 341–342.

4. Майоров О. Ю., Глухов А. Б. Обоснование параметров и оценка погрешностей при цифровом спектральном анализе ЭЭГ. Физиология человека, Том 14, № 1 1988, с. 81-86. Москва.

5. Майоров О. Ю., Глухов А. Б. Ошибки спектральных оценок при исследовании биоэлектрической активности мозга (ЭЭГ). Труды института кибернетики. 2001. с. 80–93.

6. Майоров О. Ю., Мирошник Ю. В. Недостатки дипольной модели, применяемой для моделирования генераторов электрической активности мозга при их трехмерной локализации в объеме головного мозга. Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. 2004. Серія "Медицина". Випуск 8. № 617. с. 116–117.

7. Швинд Й. Новые пути в традиционной ЭЭГ диагностике. Ж. Клин. Информ. и Телемед. 2004. Т.1. N2. с. 145–150.

8. Adey W. R., Hanley J., Kado R. T., Zweizig J. R. A multichannel telemetry system for EEG recording. Proc. Symp. Biomed. Eng. Marquette Unit. 1966. N1. p.p. 36-39.

9. American Electroencephalographic Society. Guideline six: recommendations for telephone transmission of EEGs. J. Clinical Neurophysiology vol.11 N1. p.p. 28–29. 1994.

10. Brazier M. A. A study of the electrical fields at the surface of the head. Eleclroencephalogr. Clin. Neurophysiol., 1949. Suppl.2. p.p. 38–52.

11. Breakel C. C., Mane L. D. S., Parker C. S., Christopherson F. Radio transmission of the human electroencephalogram and other electrophysiological data. Electroencephalogr. Clin. Neurophysiol. 1949. 1: p.p. 243–244.

12. Collura Thomas F. History and Evolution of Electroencephalographic Instruments and Techniques. J. Clinical Neurophysiology. 1993. vol.1. N4. p.p. 476–504.

13. Current Practice of Clinical Electroencephalography. Second Edition. Eds. David D. Daly and Timothy A. Pedley. Lippincott Williams & Wilkins. 1997. 824 p.

14. Dawson G. D. A summation technique for the detection of small evoked potencials. EEG and Clin. Neurophysiol. 1954. vol.6. p.p. 65–84.

15. Duffy F., Hughes J., Miranda F., Bernad P., Cook P. Status of quantified EEG (qEEG) in clinical practice. J. Clinical Electroencephalography 1994. vol.25. N4. p.p. 6–22.

16. Gastaut H., Bert J. EEG changes during cinematographic presentation. Electroencephalogr. Clin. Neurophysiol. 1954. vol.6. p.p. 433–444.

17. Goldensohn E. S. Simultaneous recording of EEG and clinical seizures using kinescope. J.Eleclroencephalogr. Clin. Neurophysiol. 1966. vol.21. p. 623.

18. Gotman J., Automatic recognition of epileptic seizures in the EEG, Electroencephalogr. Clin. Neurophysiol., vol. 54. 1982. p.p. 530–540.

19. Gotman J. and Gloor P., Automatic recognition and quantification of interictal epileptic activity in the human scalp, Electroencephalogr. Clin. Neurophysiol., 41 (1976) 513–529.

20. Hoechstetter K., Bornfleth H., Weckesser D., Ille N., Berg P., Scherg M. BESA source coherence: A new method to study cortical oscillatory coupling. Brain Topography. 2004. vol.16. p.p. 233–238.

21. House A. M. Telemedicine in Canada. Canadian Medica Association journal. Vol.117. p.p. 386–388. 1977.

22. House A. M. Telecommunications for Health Care. From BD Kerlin (ed) Mitre Conference on the Expanding Role of Telecommunication in Health Care Telehealth. 2000. p.p. 83–90. 1990.

23. Handbook of Electroencephalography and Clinical Neurophysiology. Frequency and Correlation Analysis. (Editor: M. Matousek). V.5, Part A., 1973. Elsevier).

24. Handbook of Electroencephalography and Clinical Neurophysiology. Part B., Digital processing of Bioelectrical Phenomena. (Editor: D. O. Walter). V.4, Part B., 1972. Elsevier.

25. Hanley J., Zweizig J. R., Kado R. T., Adey W. R., Rovner L. D. Combined telephone and radiotelemetry of the EEG. Electroencephalogr. Clinical. Neurophysiology. 1969. 26. N3. p.p. 323–324.

26. House A. M. Telemedicine in Canada. Canadian Medica Association journal vol.117. p.p. 386–388. 1977.

27. Ives J. R., Thompson C. J., Gloor P. Seizure monitoring: a new tool in electroencephalography. Eleclroencephalogr. Clin. Neurophysiol. 1976. 41. p.p. 422–427.

28. Klass D. W., Bickford R. G. Reflections on the birth and early development of EEG at the Mayo Clinic. J. Clin. Neurophysiol. 1992. N9. p.p. 2–20.

29. Kellaway P. W. Grey Walter: a memoir of an extraordinary man. J. Clin. Neurophysiol.1990. N7. p.p. 157–161.

30. Loula 0. P., Rauhala E., Erkinjuntti M., Raty E., Hirvonen К., Hakkinen V. Distributed clinical neurophysiology. Journal of Telemedicine & Telecare. Vol. 3 N2. p.p. 89–95. 1997.

31. Nunez P. L. Electrical Fields of the braine. Oxford University Press. N. Y. 1984.

32. Nuwer M. R., Comi G., Emerson R., Fuglsang-Frederikscn A., Guerit J. M., Hinrichs H., Ikeda A., Luccas F. J. C., Rappelsburger P. IFCN standards for digital recording of clinical EEG. Electroencephalography and Clinical p.p. 259–261.

33. PascuallMarqui R. D., Michel C. M. LORETA (Low Resolution brain Electromagnetic Tomography): new authentic 3D functional images of the brain: ISBET Newsletter No. 5, November 1994, ISSN 094775133, p.p. 4–8.

34. Т. Penzel, R. Conradt, С. Guilleminault, К. Kesper, Т. Paiva, JH Peter: A European Neurological Network Using Telematics' From Т Penzel, S Salmons, M Neuman (eds) Biotelemetry XIV, Proc. 14. Symposium on Biotelemetry, Tcctum Verlag, Marburg, p.p. 51–56, 1998.

35. Picton T. W., van Roon P., Armilio M. L., Berg P., Ille N., Scherg M. The correction of ocular artifacts: a topographic perspective. J. Clinical Neurophysiology. 2000. vol. 111 p.p. 53–65.

36. Porter R. S, Wolf A., Penry J. K. Human electroencephalographic telemetry. Am. J. EEG Technol. 1971. N1. p.p. 145–159.

37. Sau Martini P., Venturini R., Zapponi G. The driving reaction as a method of studying individual differences of higher nervous activity. Electroencephalogr. Clin. Neurophysiol., 1977, vol. 43, N 4. p. 558.

38. Scherg M., Von Cramon D. Two bilateral sources of the late AEP as identified by a spatiootemporal dipole model. Electroencephalography and Clinical Neurophysiology. 1985. 62. p.p.: 32–44.

39. Scherg M., Bast T., Berg P. Multiple source analysis of interictal spikes: goals, requirements, clinical value. J. Clinical Neurophysiology. 1999. 16. p.p. 214–224

40. Scherg M., Ille N., Bornfleth H., Berg P. Advanced tools for digital EEG review: virtual source montages, wholeehead mapping, correlation, phase analysis. Journal of Clinical Neurophysiology. 2002. vol.19. N 1. p.p. 91–112.

41. Schneider M., Gerin P. Une methode de localization des dipoles cerebraux. Electroencephalogr. Clin. Neurophysiol., 1970, vol. 28, N 1. p.p. 69–78.

42. Stalberg E. Telemetric long-term EEG recording. Electroencephalogr Clinical Neurophysiology. vol. 26. N3. p. 341. 1969.

43. Stalberg E., Stalberg S., Ytterberg P., Flink R., Ahlmark G. Tele-EMG. Improved neurophysiological service which may be used during examination. Lakartidningcn vol.92. N14. p.p. 489–490. 1995.

44. Stevens J. R., Milsteiin V. M., Dodds S. Prolonged recording of EEG by radiotelemetry: an aid to localization and treatment of epilepsy. Electroencephalogr. Clin. Neurophysiol. 1969, 27:544.

45. Wiener N. I am a Mathematician. Doubleday&Company, Inc. 1956, Garden City, New York.

46. Wiener N. Cybernetics or Control and Communication in the animal and the machine. Second Edition. New York – London. 1961.


Повнотекстова версія http://kit-journal.com.ua/uk/viewer_uk.html?doc/2004_2/8.pdf