в Інтернеті 
Українська  English  Русский  

DOI:


Опис-посилання ISSN 1812-7231 Klin.inform.telemed. Volume 1, Issue 2, 2004, Pages 197-201


Автор(и) К. П. Воробйов


Установа(ви)

Луганська обласна клінічна лікарня, Україна


Назва статті Моніторинг варіабельності серцевого ритму як референтний метод оцінки функціонального стану організму під час гіпербаричної оксигенації


Анотація (резюме)

Обсерваційне ретроспективне пошукове клінічне дослідження поточної практики, що засновано на аналізі 607 клінічних спостережень у процесі проведення 3892 сеансів гіпербаричної оксигенації (ГБО) при гострих екзогенних інтоксикаціях і захворювання з облігатними порушеннями вегетативної регуляції. Виконано зіставлення динаміки тридцяти відомих показників варіабельності серцевого ритму (ВСР) під час ГБО і референтних клінічних ознак перебігу захворювань.

Динаміка показників ВСР під час ГБО при різних захворюваннях залежать від статі (p<0,001), віку (p<0,001), тяжкості загального стану (p<0,001) і захворювання (p<0,001). Представлено цілий ряд інформативних і статистично значимих математичних моделей і даних, що показують, що динамічні ряди показників ВСР є адекватними критеріями ФСО, дозволяють прогнозувати кінець захворювань і ефективність лікування.

У результаті дослідження розроблений стандартизований протокол моніторингу ФСО під час сеансів баротерапії за даними показників ВСР і визначені принципи підбора оптимальних доз ГБО.


Ключові слова варіабельність серцевого ритму, гіпербарична оксигенація, функціональний стан організму


Список літератури

1. Баевский Р. М. Прогнозирование состояний на грани нормы и патологии. М. Медицина. 1979.

2. Евсеенко Д. А. Автор. дисс.канд.мед. наук. Новосибирск, 1999.

3. Евсеенко Д. А. Цирельников Н. И. Корреляция морфологических изменений в плаценте с состоянием новорожденных при осложненном течении беременности. Педиатрия. 2000. N3. стр. 11–14.

4. Плохинский Н. А. Биометрия. М., 1970.

5. Флейшман А. Н., Олещенко А. М., Яковлева С. М., и др. Онтогенетические аспекты изменения медленных колебаний кардиоритма от периода новорожденности до 20 лет. Труды 2-го симпозиума "Медленные колебательные процессы в организме человека: теория, практическое применение в практической медицине и профилактике", Новокузнецк, 1999.

6. Цирельников Н. И. Гистофизиология плаценты человека. Новосибирск, 1980.

7. Цирельников Н. И. Плацентарно-плодовые взаимоотношения, как основа развития и дифференцировки дефинитивных органов и тканей Бюлл. СО РАМН. 1996. № 1. стр. 71–76.

8. Шабалов Н. П., Ярославский В. К., Ходов Д. А., Любименко В. А. Асфиксия новорожденных. М., 1990.

9. Shellhaas C. S., Coffman T., Dargie P. J. Intravillous eicosanoid compartmentalization and regulation of placental blood flow. J. Soc. Gynecol. Investig. 1997. Vol. 4.– № 2. p. 58–63.

10. Taylor C. M., Stevens H., Anthony F. W. Influence of hypoxia on vascular endothelial growth factor and chorionic gonadotrophin production in the trophoblast — derived cellines: JEG, Jar and BeWo. Placenta. 1997. Vol. 18. № 5. p. 451–458.

11. Wheeler T., Elcock C. L., Anthony F. M. Angiogenesis and placental environment. Placenta. 1995. Vol. 16. № 3. p. 289–296.


Повнотекстова версія http://kit-journal.com.ua/uk/viewer_uk.html?doc/2004_2/13.pdf