в Інтернеті 
Українська  English  Русский  

DOI:


Опис-посилання ISSN 1812-7231 Klin.inform.telemed. Volume 1, Issue 2, 2004, Pages 202-207


Автор(и) М. І. Цирельников, Д. А. Євсеєнко


Установа(ви)

Лабораторія фєто-плацентарної патології ГУ Наукового Центру кліничної та експериментальної медицини Сибірського Відділення РАМН, Новосибірськ, РФ


Назва статті Адаптивні і патологічні зміни фєтоплацентарної системи при внутришньоутробній гіпоксії при ускладненому перебігу вагітності


Анотація (резюме)

Внутришньоутробна гіпоксія викликає порушення розвитку плоду, також порушення постнатальної адаптації новонародженої дитини. Метою здійсненої роботи була оцінка впливу внутришньоутробної гіпоксії на перебіг постнатальної адаптації. Під наглядом знаходились 140 дітей віком від 1 доби до 33х місяців, які народились від матерів з нормальним і ускладненим перебігом вагітності. Проведено кліничне, лабораторне, електрокардіографічне обстеження, комп'ютерний аналіз серцевого ритму новонароджених, а також морфометричне дослідження плаценти. Показано, що при гострій гіпоксії, як правило, розвиваються функціональні зміни в плаценті та организмі плоду. Ці діти після нарождення мають підвищену активність симпатоадреналової системи, при цьому, нормалізація показників відбувається протягом кількох тижнів. Вплив хронічної гіпоксії спочатку призводить до структурної перебудови в термінальних ворсинах плаценти, що дозволяє якійсь час зберігати темпи розвитку плоду без формування суттєвих порушень в його организмі. Більш тривала гіпоксія викликає виражені структурні зміни в серцево-судинній та іншіх системах плоду. У новонароджених, які перенесли тяжку хронічну гіпоксію, відбувається значна знижка активності симпатоадреналової системи, яка свідчить про виснаження адаптаційного потенціалу.


Ключові слова плацента, плід, новонароджений, адаптація, гіпоксія, затримка розвитку, комп'ютерний аналіз серцевого ритму, електрокардіографія


Список літератури

1. Баевский Р. М. Прогнозирование состояний на грани нормы и патологии. М. Медицина. 1979.

2. Евсеенко Д. А. Автор. дисс.канд.мед. наук. Новосибирск, 1999.

3. Евсеенко Д. А. Цирельников Н. И. Корреляция морфологических изменений в плаценте с состоянием новорожденных при осложненном течении беременности. Педиатрия. 2000. N3. стр. 11–14.

4. Плохинский Н. А. Биометрия. М., 1970.

5. Флейшман А. Н., Олещенко А. М., Яковлева С. М., и др. Онтогенетические аспекты изменения медленных колебаний кардиоритма от периода новорожденности до 20 лет. Труды 2-го симпозиума "Медленные колебательные процессы в организме человека: теория, практическое применение в практической медицине и профилактике", Новокузнецк, 1999.

6. Цирельников Н. И. Гистофизиология плаценты человека. Новосибирск, 1980.

7. Цирельников Н. И. Плацентарноплодовые взаимоотношения, как основа развития и дифференцировки дефинитивных органов и тканей Бюлл. СО РАМН. 1996. № 1. стр. 71–76.

8. Шабалов Н. П., Ярославский В. К., Ходов Д. А., Любименко В. А. Асфиксия новорожденных. М., 1990.

9. Shellhaas C. S., Coffman T., Dargie P. J. Intravillous eicosanoid compartmentalization and regulation of placental blood flow. J. Soc. Gynecol. Investig. 1997. Vol. 4. № 2. p. 58–63.

10. Taylor C. M., Stevens H., Anthony F. W. Influence of hypoxia on vascular endothelial growth factor and chorionic gonadotrophin production in the trophoblast — derived cell lines: JEG, Jar and BeWo. Placenta. 1997. Vol. 18. № 5. p. 451–458.

11. Wheeler T., Elcock C. L., Anthony F. M. Angiogenesis and placental environment. Placenta. 1995. Vol. 16. № 3. p. 289–296.


Повнотекстова версія http://kit-journal.com.ua/uk/viewer_uk.html?doc/2004_2/14.pdf