DOI:

Опис-посилання

ISSN 1812-7231 Klin.inform.telemed. Volume 8, Issue 9, 2012, Pages 80-88

Автор(и)

А. І. Григор'єв, О. І. Орлов, Р. М. Баєвський

Установа(ви)

Інститут медико-біологічних проблем РАН, Москва, Росія

Назва статті

Роль академіка В. В. Парина у розвитку космічних телемедичних технологій

Анотація (резюме)

Стаття присвячена ролі видатного радянського фізіолога академіка Василя Васильовича Парина у розвитку космічних телемедичних технологій. Цей новий науково-практичний напрямок, що виник на початку другої половини минулого століття, тісно пов'язаний з успіхами космічної медицини, що забезпечила перші польоти людини в космос. Академік В. В. Парин стояв біля витоків всіх цих важливих подій. Робота в галузі космічної медицини і фізіології була для В. В. Парина природним продовженням його творчого шляху як видатного вітчизняного вченого, відомого своїми дослідженнями в галузі фізіології кровообігу. В. В. Парин є засновником космічної кардіології — одного з провідних напрямів сучасної космічної медицини. Будучи одним з лідерів космічної медицини і фізіології, Василь Васильович, насамперед, звернув увагу на її технічну оснащеність, на проблеми отримання медико-біологічної інформації на борту космічних об'єктів, передачі даних на Землю і подальшого аналізу цієї інформації. Перший розділ статті присвячений ролі В. В. Парина у розвитку засобів інформаційно-технічного забезпечення перших пілотованих космічних польотів. Він був куратором і учасником всіх проектів створення радіоелектронних приладів для космічної медицини. Велика увага приділялася розвитку методів аналізу медико-фізіологічної інформації, застосування математичних методів, обчислювальної техніки і кібернетики. Глибоко цікаві для В. В. Парина проблеми кібернетики були тісно пов'язані з розробкою нових методичних підходів, зокрема з розвитком математичного аналізу серцевого ритму, вперше використаного в космічній медицині, що потім отримав широке застосування у фізіології та клінічній практиці. Система медичного контролю в перших пілотованих польотах створювалася за безпосередньої участі В. В. Парина. Під його керівництвом відбувався розвиток космічної біотелеметріі, яка досліджує та розробляє способи передачі медико-біологічних даних з борту космічних кораблів і супутників. У другому розділі статті розглядається сучасний стан космічних інформаційних технологій і телемедицини. Показано, що хоча сучасні інформаційні технології пішли далеко вперед, загальні принципи збору та аналізу інформації, яку отримують під час пілотованих космічних польотів, фактично не змінилися. У наступні роки важливе значення надавалося використанню космічних технологій в практиці охорони здоров'я. Взаємопроникнення космічних і земних проблем в галузі інформатики тісно пов'язане з ім'ям Василя Васильовича Парина. Він завжди прагнув, щоб у використанні нових інформаційних технологій земна медицина не відставала від космічної, а космічна медицина передавала всі свої досягнення земній. У статті наводяться приклади створення нових медичних технологій на основі методик, вперше використаних в космосі. У розвитку сучасних технологій космічної медицини також проявляється вплив ідей В. В. Парина. Наочним прикладом можуть служити баллістокардіографічні дослідження в космосі. У висновку підкреслюється, що доля наукових ідей, викладених у роботах В. В. Парина, неоднозначна. Одні з них, отримали розвиток ще за життя вченого, інші активно розроблялися в кінці 70-х, початку 80-х років, а ряд положень починає розроблятися лише в наші дні. Так, на даному етапі, на початку другого тисячоліття, коли на порядок денний стала підготовка перших пілотованих польотів на Марс, прийшла пора звернутися до ідей Василя Васильовича про створення бортових обчислювальних машин медичного призначення. Творча спадщина В. В. Парина була і залишається джерелом ідей, до розробки яких знову і знову вертаються фахівці з космічної медицини.

Ключові слова

телемедичні технології, космічні польоти, космічна медицина, академік В. В. Парин, бортові комп'ютери

Список літератури

1. Адамович Б. А., Баевский Р. М., Берсенева А. П. и др. Проблема автоматизированной оценки функционального состояния организма в космонавтике и профилактической медицине на современном этапе. Косм. биол. и авиакосм. мед., 1990, № 6, с. 23–31.

2. Баевский Р. М., Иванов Г. Г., Чирейкин Л. В. и др. Анализ вариабельности сердечного ритма при использовании различных электрокардиографических систем. Вестник аритмологии, 2001, 24, с.69–85

3. Баевский Р. М., Фунтова И. И., Баллистокардиографические исследования во время 4-й экспедиции на орбитальной станции "Салют-6".

4. Баевский Р. М., Фунтова И. И., Закатов М. Д. Баллистокардиографические исследования в невесомости. Вестник АМН СССР, 1987, с.77–84,

5. Баевский Р. М, Мозер М., Поляков В. В и др. Адаптация кровообращения к условиям длительной невесомости: баллистокардиографические исследования во время 14-месячного космического полета. Авиакосм. и эколог. мед., 1998, 2., с.23–30

6. Берсенева А. П. Принципы и методы массовых донозологических обследований с использованием автоматизированных систем. Автореф. докт. дисс., Киев, 1991, 27 с.

7. Бедненко В. С, Солошенко Н. Б., Диденко С. Н. Бортовая система медицинского контроля за состоянием здоровья космонавтов. Авиационная и космическая медицина. Психология. Эргономика., Полет, 1995, с.332–347.

8. Григорьев А. И., Баевский Р. М., Галеева Н. Ю. Василий Васильевич Парин и его роль в развитии космической медицины и физиологии. Слово, 2004, 176 с.

9. Косицкий Г. И., Марковская Г. И. Выдающиеся деятели медицины, В. В. Парин (1903–1971), Библиография "Список основных трудов В. В. Парина" Медицина, 1968, с. 108, с. 110.

10. Носкин А. Д., Кожаринов В. И., Комарова Л. М. Средства медицинского обеспечения космонавтов орбитальной станции "Мир". Орбитальная станция "Мир". 2001, с. 42–75.

11. Орлов О. И., Баевский Р. М., Берсенева А. П. и др. Телемедицинская экология как новое научно-практическое направление. Клиническая информатика и Телемедицина 2010, т.6, Вып.7, с. 69–76.

12. Орлов О. И., Баевский Р. М., Пугачев В. И. и др Телемедицинские аспекты оценки риска развития заболеваний у практически здоровых людей. Предварительные результаты долговременных медико-экологических исследований. Клиническая информатика и Телемедицина 2011, т.7, вып. 8, с. 50–57.

13. Парин В. В., Баевский Р. М., Газенко О. Г. Сердце и кровообращение в условиях космоса Cor et vasa, 1965, №7, с. 165–183.

14. Парин В. В. Задачи, выдвигаемые медициной и биологией перед радиоэлектроникой. Конференция по применению радиоэлектроники в медицине и биологии. 1958, с.60–63.

15. Парин В. В., Газенко О. Г., Чехонадский Н. А. Перспективы применения математических методов в авиационной и космической медицине. Конференция "Применение математических методов в авиационной и космической медицине". Техника, 1965, с.19–20.

16. Парин В. В., Егоров Б. Б., Баевский Р. М. Физиологические измерения в космосе. Принципы и методы. XVII Международный астронавтическмй конгресс. (Мадрид, 9–15 октября 1966 г.), 1966, 20 с.

17. Парин В. В., Баевский Р. М. Вопросы кибернетики и космической медицины. Известия АН СССР, Сер. биолог., 1963, 1, с.9–14.

18. Парин В. В., Баевский Р. М. Медицинская техника в космических исследованиях. Научная мысль. 1969, вып.2., с.59–63.

19. Парин В. В., Баевский Р. М. Введение в медицинскую кибернетику. Медицина, 206 с.

20. Парин В. В., Баевский Р. М., Геллер Е. С. Структура и классификация биотелеметрических систем. Биологическая телеметрия., 1971. с. 35.

21. Парин В. В., Баевский Р. М., Волков Ю. Н., Газенко О. Г. Космическая кардиология. Медицина 1967, 206 с.

22. Парин В. В., Баевский Р. М. Математический анализ сердечного ритма в физиологии и клинике. Материалы симпозиума., 1968

23. Парин В. В. Пути развития космической физиологии. Косм. биол. и мед., 1968, 1, с.3–11.

24. Черникова А. Г. Оценка функционального состояния человека в условиях космического полета на основе анализа вариабельности сердечного ритма, Автореферат. канд. дисс., ИМБП, 2010, 24 с.

25. Baevskii R. M., Funtova I. I., Groza P. P. Results of ballistocardiographic studies during 12-hour cosmic flights. Physiologie. 1984, 21, p. 133–138.

26. Heart rate variability. Standards of measurement, physiolоgical interpretation and clinical use. Circulation. 1996. vol. 93., р. 1043–1065.

27. www.iki.rssi.ru/mars500

28. www.imbp.ru/mars500

Повнотекстова версія http://kit-journal.com.ua/uk/viewer_uk.html?doc/2012_9/80-88_Baevskiy_9.pdf