DOI:

Опис-посилання

ISSN 1812-7231 Klin.inform.telemed. Volume 9, Issue 10, 2013, Pages 97-101

Автор(и)

В. В. Бокатуєва

Установа(ви)

Центральна клінічна лікарня Укрзалізниці Харків

Назва статті

Оцінка структури взаємозв'язків клінічних показників пацієнтів з сприятливим і фатальним результатом кардіоемболічного інсульту

Анотація (резюме)

Представлені результати оцінки особливостей взаємозв'язків клінічних показників пацієнтів з сприятливим і фатальним результатом кардіоемболічного інсульту, отримані з використанням кореляційного і факторного аналізу. У групі померлих пацієнтів виявлено 11 значущих кореляцій між досліджуваними показниками, а в групі хворих, які вижили — 18, що вказує на значне напруження досліджуваних систем і мобілізацію резервів організму, які забезпечили сприятливий результат захворювання. Встановлено, що рівень неврологічного дефіциту у пацієнтів, які вижили, вище при постійних фібриляціях передсердь, а фракція викиду — при персистуючих. Вогнища ураження мозку у групі пацієнтів, які вижили, у 92% випадків були локалізовані в басейнах кровопостачання правої і лівої середніх мозкових артерій, у групі померлих — у 96% хворих. Достовірних відмінностей по частоті зустрічальності різної локалізації вогнищ ураження мозку між групами пацієнтів, які вижили, і померлих хворих виявлено не було.

Аналіз особливостей взаємозв'язків між показниками в факторних структурах показав, що у пацієнтів, які вижили, істотну роль у збільшенні ризику виникнення інсульту і ступеня неврологічного дефіциту відіграє вік та наявність супутньої патології, тоді як у групі померлих супутня патологія впливає на показники серцево-судинної системи.

Ключові слова

кардіоемболічний інсульт, фібриляція передсердь, фракція викиду, вогнище ураження

Список літератури

1. Исход ишемического инсульта. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http//:www.strokecenter.rulab8.html

2. Міщенко Т. С. Епідеміологія мозкового інсульту в Україні Т. С. Мищенко Укр. вісник психоневрології. – 2005. – Т. 13, вип. 1(42). – с. 23–28.

3. Кузнецова С. М. Кардиоэмболический инсульт: патогенез, клиника, терапия С. М. Кузнецова Здоров'я України. – 2012. – N7(24). – с. 32–34.

4. Евтушенко С. К. Введение в кардионеврологию С. К. Евтушенко Нейронауки. 2005. N 1. с. 88–94.

5. Евтушенко С. К., Шепотинник Е. В., Кардашевская Л. И. Заболевание сердца и его проводящих систем в патогенезе развития кардиоэмболического инсульта С. К. Евтушенко, Е. В. Шепотинник, Л. И. Кардашевская Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. – 2007. – Спецвыпуск "Инсульты". – с. 338–342.

6. Фонякин А. В. Кардиоэмболический инсульт: источники и пути профилактики А. В. Фонякин, Л. А. Кузнецов Атмосфера. Кардиология. – 2004. – N 2. – с. 13–16.

7. Егоров М. С. К вопросу о кардиоэмболическом инсульте на фоне фибрилляций предсердий у больных пожилого и старого возраста М. С. Егоров Укр. невр. вестник. – 2009. – N 2. – 17–28.

8. Міщенко Т. С. Фибрилляция предсердий у пациентов с ЦВЗТС. Міщенко Т. С., В. Г. Деревецкая Укр. кардіологіч. журнал. 2003. N 4. с. 120–24.

9. Суслина З. А. Ишемический инсульт: сосуды, сердце, кровь Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. – 2007. – с. 250–259.

10. Волошин П. В. Інструментальна діагностика кардіогенних інсультів П. В. Волошин, О. Є. Дубенко, В. Н. Куцин, Н. В. Дьолог Укр. вісник психоневрології. – 1999. – Т. 7, Вип. 2. – с. 20.

11. Иберла К. Факторный анализ К. Иберла. Статистика. – 1980. – 398 с.

12. Ферстер Э. Методы корреляционного и регрессионного анализа. Э. Ферстер, Б. Ренц Финансы и статистика. – 1983. – 302 с.

13. Мищенко Т. С. Особенности структурно-функциональных изменений головного мозга у больных с фатальными кардиоэмболическими инсультами Т. С. Мищенко, В. В. Бокатуева, В. В. Лебединец Украинский вестник психоневрологии. – 2013. – Том 21, вып. 1 (74). – с. 12–15.

Повнотекстова версія http://kit-journal.com.ua/uk/viewer_uk.html?doc/2013_10/97-101_Bokatueva_10_color_sc_P.pdf