DOI:
https://doi.org/10.31071/kit2014.11.02

Опис-посилання

ISSN 1812-7231 Klin.inform.telemed. Volume 10, Issue 11, 2014, Pages 21–31

Автор(и)

К. Г. Мажиріна^{1, 3}, М. В. Рєзакова², М. А. Покровський^{1, 3}, А. А. Савьолов², М. Б. Штарк^{1, 3}

Установа(ви)

¹ФДБУ "НДІ молекулярної біології і біофізики" СВ РАМН, Новосибірськ, Росія ²ФДБУН Інститут "Міжнародний томографічний центр" СВ РАН, Новосибірськ, Росія ³НВФ "Комп'ютерні системи біокерування", Новосибірськ, Росія

Назва статті

Центральні механізми саморегуляції: фМРТ-дослідження

Анотація (резюме)

Вступ. Засобами технології функціональної магнітно-резонансної томографії був картований on-line головний мозок піддослідних у процесі створення віртуальних ігрових сюжетів, керованих фізіологічними характеристиками.

Мета роботи. Вивчення внутрішньомозкової динаміки формування навичок саморегуляції.

Результати і обговорення. Показано, що формування нової нейронної мережі пов'язано з активацією в Middle Occipital Gyrus, Middle Temporal Gyrus, Middle Frontal Gyrus, Inferior Parietal Lobule і Declive, функціонально пов'язаних з когнітивними діями і операціями. Обговорюються якісні характеристики реального та імітаційного ігрового періодів. Якщо спробувати скласти часову "дорожню" карту реального когнітивного управління віртуальним ігровим змагальним сюжетом, то послідовність залучення мозкових структур представляється наступним чином — первинно залучаються широкі коркові поля, потім область клина і передкління і тільки після цього когнітивний маршрут досягає мозочка.

Висновок. Підводячи підсумок обговоренню використання реального зворотного зв'язку або її імітації необхідно вказати на те, що ефекти медіатренінга не обов'язково зводяться лише до збільшення або зниження приросту тривалості кардіоінтервала, і, як результат, придбання навику саморегуляції. У контексті дослідження, можливо більш інформативним є поняття вдосконалення, яке співвідноситься не тільки з категорією мети гри (навчитися знижувати ЧСС), а й із категорією засобів (способів, стратегій саморегуляції), що дозволяють досягти поставленої мети. Дійсно, якщо один і той же результат вдається з меншою напругою регуляторних систем організму, більшою впевненістю і пластичністю, як у випадку отримання реального зворотного зв'язку, то цілком розумно приймати ці характеристики виконання завдання в якості показників вдосконалення.

Ключові слова

саморегуляція, функціональна магнітно-резонансна томографія, технологія биоуправления, нейровізуалізація, особистісні та когнітивні особливості

Список літератури

1. Болдырева Г. Н., Жаворонкова Л. А., Шарова Е. В. и др. фМРТ-ЭЭГ исследование реакций мозга здорового человека на функциональные нагрузки. Физиология человека, 2009, т. 35, N 3, сс. 20–30.

2. Болдырева Г. Н., Жаворонкова Л. А., Шарова Е. В. и др. ЭЭГ-фМРТ-анализ функциональной специализации мозга человека в норме и при церебральной паталогии. Медицинская визуализация, 2012, N 1, сс. 15–25.

3. Мажирина К. Г. Личностные особенности и динамика саморегуляции в процессе игрового биоуправления: дисс. к. псхл. н., Новосибирск, 2009.

4. Мажирина К. Г., Покровский М. А., Резакова М. В., Савелов А. А., Савелова О. А., Штарк М. Б. Нейровизуализация динамики реального и имитационного биоуправления в контуре функциональной магнитно-резонансной томографии. Бюллетень экспериментальной биологии и медицины, 2012, т. 154, N 12, сс. 664–669.

5. Резакова М. В., Мажирина К. Г., Покровский М. А., Савелов А. А., Савелова О. А., Штарк М. Б. Динамическое картирование головного мозга и когнитивное управление виртуальным игровым сюжетом (исследование методами функциональной магнитнорезонансной томографии). Бюллетень экспериментальной биологии и медицины, 2012, т. 154, N 12, сс. 669–674.

6. Резакова М. В., Мажирина К. Г., Покровский М. А., Савелов А. А., Савелова О. А., Штарк М. Б. Функциональная магнитно-резонансная томография в исследовании динамического картирования головного мозга и когнитивного управления виртуальным игровым сюжетом. Бюллетень сибирской медицины, N 5 (приложение), 2012, сс. 105–107.

7. Черникова Л. А., Иоффе М. Е., Бушенева С. Н. и др. Электромиографическое биоуправление и функциональная магнитно-резонансная томография в постинсультной реабилитации (на примере обучения точностному схвату). Бюллетень сибирской медицины, 2010, N 2, сс. 12–16.

8. Ушаков В. Л., Верхлютов В. М., Соколов П. А. и др. Активация структур мозга по данным фМРТ при просмотре видеосюжетов и припоминании показанных действий. Ж. высшей нервной деятельности, 2011, т. 61, N 5, сс. 553–565.

9. Шнайдер Н. А., Шилов С. Н., Штарк М. Б. и др. Методики функциональной магнитно-резонансной томографии, применяемые в диагностике синдрома дефицита внимания с гиперактивностью. Функциональная диагностика, 2007, N 2, сс. 75–81, N 3. сс. 86–90.

10. Штарк М. Б., Коростышевская А. М., Резакова М. В., Савелов А. А. Функциональная магнитно-резонансная томография и нейронауки. Успехи физиологических наук, 2012, т. 43, N 1, сс. 3–29.

11. Endepols H., Sommer S., Backes H., J. Effort-based decision making in the rat: an [18F] fluorodeoxyglucose micro positron emission tomography study. The J. of Neuroscience, 2010, vol. 30, iss. 29, pp. 9708–9714.

12. Hook J. On the role of the cerebellum and basal ganglia in cognitive singnal processin. Progr. Brain Res., 1997, vol. 114, pp. 543–552.

13. Joaquim R., Phillips Mary L., Russell T., Lawrence N. et al. Neural response to specific components of fearful faces in healthy and schizophrenic adults. NeuroImage, 2010, vol. 49, iss. 1, pp. 939–946.

14. Laufs H. Endogenous brain oscillations and related networks detected by surface EEG-combined fMRI. Hum. Brain Mapp., 2008, vol. 29, pp. 762–769.

15. McCarthy G., Puce A., Gore J. C. Allison T. Face-specific processing in the human fusiform gyrus. J. Cognitive Neuroscicence, 1997, iss. 9, pp. 605–610.

16. Ogawa S., Lee T., Nayak A. S., Glynn P. Oxygenation-sensitive contrast in magnetic resonance image of rodent brain at high magnetic fields. Magn. Reson. Med., 1990, vol. 14, iss. 1, pp. 68–78.

17. Oshin V., Vinod G., Elaine L., Fisher M., Granic J. Middle Temporal Gyrus Encodes Individual Differences in Perceived Facial Attractiveness. Psychology of Aesthetics, Creativity, and the Arts, 2013, vol. 7, iss. 1, pp. 38–47. doi: 10.1037/a0031591.

18. Reeber S. L., Otis T. S., Sillitoe R. V. New roles for the cerebellum in health and disease. Front Syst Neurosci., 2013, vol. 14, iss. 7, p. 83. doi: 10.3389/fnsys.2013.00083.

19. Talairach J. Co-Planar Stereotactic Atlas of the Human Brain. Thieme Medical Publ., New York, 1988.

20. Tavano A., Borgatti R. Evidence for a link among cognition, language and emotion in cerebellar malformations. Cortex, 2010, vol. 46, iss. 7, pp. 907–18.

21. Мazhirina К, Rezakova M, Mark B. Shtark. Neuroimaging phenomenology of the sentral self-regulation mechanisms. J. of Behavioral and Brain Science, 2014, iss. 4, pp. 58–68.

Повнотекстова версія http://kit-journal.com.ua/uk/viewer_uk.html?doc/2014_11/5.pdf