DOI: https://doi.org/10.31071/kit2014.11.03

Опис-посилання

ISSN 1812-7231 Klin.inform.telemed. Volume 10, Issue 11, 2014, Pages 32–38

Автор(и)

О. В. Фролов¹, Т. Г. Вайханськая¹, М. А. Марценюк²

Установа(ви)

¹Республіканській науково-практичний центр "Кардіологія", Мінськ, Білорусь ²Пермській державний національний дослідницький університет, Перм, Росія

Назва статті

Ризики кардіоваскулярних подій в аспекті теорії катастроф

Анотація (резюме)

Введення. Прогноз раптової серцевої смерті (РСС) аритмогенного генезу представляє складне завдання. Критерій низької фракції викиду і наявності шлуночкових екстрасистол дає високий відсоток помилково-позитивних рішень при імплантації кардіовертер-дефібриляторів (КВД). Тому питання пошуку точних показань до імплантації КВД є дуже актуальним.

Мета. Метою дослідження була розробка алгоритму ризик-стратифікації для своєчасної імплантації пацієнтам КВД в разі високого ризику РСС.

Матеріал і методи. Обстежено 240 пацієнтів з кардіоміопатією, час спостереження 27, 8±5, 7 місяців, фіксувалися несприятливі події (РСС, шлуночкова тахікардія, епізоди шокової терапії). Вимірювалися альтернація Т хвилі, тривалість і дисперсія QT, турбулентність серцевого ритму і фракція викиду лівого шлуночка.

Результати та обговорення. У пацієнтів з кардіоміопатією низька фракція викиду (<23, 5%) у поєднанні з високою альтернації Т хвилі (>35, 5 мкВ) і патологічної турбулентністю серцевого ритму (ТО>1, 3%) прогнозує високий ризик шлуночкової тахікардії/РСС RR=7, 23 при 95% ДІ {2, 2–28, 5}, p=0, 000. Чутливість даних маркерів від 83 до 90%, специфічність від 70 до 80%. Розроблено алгоритм ризик-стратифікації пацієнтів з метою відбору кандидатів на імплантацію КВД. Представлені фази наближення до кардіоваскулярної катастрофи.

Висновки. Дослідження показало, що маркери електричної нестабільності міокарда у поєднанні з фракцією викиду істотно поліпшують прогноз у хворих з кардіоміопатією, своєчасна та об'єктивна імплантація КВД знижує частоту РСС.

Ключові слова

альтернація Т хвилі, раптова серцева смерть, дисперсія інтервалу QT, теорія катастроф, турбулентність серцевого ритму

Список літератури

1. Мрочек А. Г., Фролов А. В., Вайханская Т. Г. и др. Компьютерная оценка электрокардиографических признаков электрической нестабильности миокарда. Кардиология в Беларуси, 2011, т. 3, вып. 1, сс. 67–75.

2. Симоненко В. Б. Клиническая кризология в кардионеврологии. Симоненко В. Б., Широков Е. А., Фролов В. М. М., Кворум, 2013, 293 c.

3. Bauer A., Malik M., Schmidt G. et al. Heart rate turbulence: standards of measurement, physiological interpretation, and clinical use. J. American College of Cardiology, 2008, vol. 52, pp. 1353–1365.

4. Bloomfield D., Steinman R., Namerow P. et al. Microvolt T-wave alternans distinguishes between patients likely and patients not likely to benefit from implanted cardiac defibrillator therapy: a solution to the Multicenter Automatic Defibrillator Implantation Trial (MADIT II) Conundrum. Circulation, 2004, vol. 110, pp. 1885–1889.

5. Costantini O., Hohnloser S., Kirk M. et al. The ABCD (Alternans Before Cardioverter Defibrillator) trial: strategies using T-wave alternans to improve efficiency of sudden cardiac death prevention. J. Am. Coll. Cardiology, 2009, vol. 53, pp. 471–479.

6. Grimm W., Christ M., Bach J. et al. Noninvasive arrhythmia risk stratification in idiopathic dilated cardiomyopathy: results of the Marburg cardiomyopathy study. Circulation, 2003, vol. 108, pp. 2883–2891.

7. Malik M., Batchvarov V. Measurement, interpretation and clinical potential of QT dispersion. J. American College of Cardiology, 2000, vol. 28, pp. 1749–1766.

8. Minkkinen M., Kähönen M., Viik J. et al. Enhanced predictive power of quantitative TWA during routine exercise testing in the Finnish Cardiovascular Study (FINCAVAS). J. Cardiovasc. Electrophysiology, 2009, vol. 20, iss. 4, pp. 408–415.

9. Russo A., Marchinski F. Should microvolt t-wave alternans be utilized routinely in selecting patients for prophylactic implantable cardioverter-defibrillator insertion of ischemic heart disease? J. American College of Cardiology, 2007, vol. 49, pp. 59–61.

10. Verrier R., Klingenheben T., Malik M. et al. Microvolt T-wave alternans: physiological basis, methods of measurement, and clinical utility – Consensus Guidelines by International Society for Holter Monitoring and Noninvasive Electrocardiology. J. American College of Cardiology, 2011, vol. 58, iss. 3, pp. 1310–1324.

Повнотекстова версія http://kit-journal.com.ua/uk/viewer_uk.html?doc/2014_11/6.pdf