DOI: https://doi.org/10.31071/kit2014.11.11

Опис-посилання

ISSN 1812-7231 Klin.inform.telemed. Volume 10, Issue 11, 2014, Pages 89–94

Автор(и)

С. Б. Павлов, Н. М. Бабенко, М. В. Кумечко

Установа(ви)

Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна

Назва статті

Використання маркерів атипових клітин для оцінки адаптаційних можливостей організму

Анотація (резюме)

Введення. Для дослідження функціонального стану організму в інтервалі між нормою і патологією необхідно визначити показники, що характеризують адаптаційні можливості, і знайти спосіб адекватної обробки цих показників. Тому вибір маркера, що відображає порушення процесів регуляції на молекулярному рівні, є визначальним.

Постановка завдання. При впливі на організм пошкоджуючих факторів включаються захисно-компенсаторні механізми адаптації, у разі зриву яких створюються умови для переходу патологічного процесу на більш високі рівні організації. Це сприяє утворенню речовин з новими антигенними властивостями. Тому в якості індикаторів адаптаційних реакцій можуть бути використані біомаркери атипових клітин.

Мета дослідження. Вивчення можливості використання біомаркерів атипових клітин на прикладі раково-ембріонального антигену (РЕА) в якості критерію зниження резервів адаптації на молекулярному та клітинному рівнях.

Результати дослідження. Була оцінена ймовірність зривів компенсаторних механізмів на молекулярному та клітинному рівнях, що призводять до зниження функціональних резервів. Запропоновано спосіб отримання кількісної оцінки адаптаційних можливостей організму.

Висновки. Запропонована модель кількісної оцінки адаптаційних можливостей організму за допомогою біомаркерів атипових клітин може бути використана для оцінки зниження резервів адаптації на молекулярному та клітинному рівнях у будь-якій групі.

Ключові слова

маркери атипових клітин, адаптаційні можливості, компенсаторні механізми, функціональні резерви

Список літератури

1. Василенко И. Я. Радиологические проблемы малых доз радиации. Военно-медицинский журнал, 1993, N 4, сс. 28–32.

2. Дмитриева Н. В., Глазачев О. С. Индивидуальное здоровье и полипараметрическая диагностика функционального состояния человека. М., Горизонт, 2000, 214 с.

3. Долгих В. Т. Общая патофизиология (лекции для студентов и врачей). Н. Новгород, НГМА, 1997, 108 с.

4. Кузьменко Т. С. Повышение эффективности лечения с помощью алгоритмов, разработанных на основе теории адаптационных реакций. М., 2003, 33с.

5. Павлов С. Б., Попсуйшапка А. К., Павлова Г. Б. Возможности использования маркеров соединительной ткани для оценки состояния здоровья населения. Международный медицинский журнал, 2005, N 1, сс. 124–128.

6. Павлов С. Б., Матюша Л. В. и др. Способ оценки экологического риска в популяции Патент N 47750, Украина. МПК G01N33/48. Заявл. 04.09.2001, Опубл. 15.07.2002, Бюл. N 7.

7. Fathi E., Mesbah-Namin S. A., Farahzadi R. Biomarkers in Medicine: An Overview. British Journal of Medicine & Medical Research, 2014, vol. 4, iss. 8, pp. 1701–1718.

8. Fletcher R. H. Carcinoembryonic antigen. Ann. Intern. Med., 1986, vol. 104, iss. 1, pp. 66–73.

9. Policy issues for the development and use of biomarkers in health. OECD, 2011, p. 45.

10. Sajid K. M., Parveen R., Sabih D., et al. Carcinoembryonic antigen (CEA) levels in hookah smokers, cigarette smokers and non-smokers. J. Pak. Med. Assoc., 2007, vol. 57, iss. 12, pp. 595-599.

11. Scorilasa A., Chianga P. M., Katsarosc D. et al. Molecular characterization of a new gene, CEAL1, encoding for a carcinoembryonic antigen-like protein with a highly conserved domain of eukaryotic translation initiation factors. Gene, 2003. vol. 310, pp. 79–89.

Повнотекстова версія http://kit-journal.com.ua/uk/viewer_uk.html?doc/2014_11/14.pdf