DOI: https://doi.org/10.31071/kit2017.13.06

Опис-посилання

ISSN 1812-7231 Klin.inform.telemed. Volume 12, Issue 13, 2017, Pages 42–52

Автор(и)

Л. Г. Воронков, О. Л. Філатова, П. Н. Бабич, А. В Ляшенко, Н. А. Ткач, Л. П. Паращенюк

Установа(ви)

ДУ "Національний науковий центр "Інститут кардіології ім. акад. М. Д. Стражеска" НАМН України", Київ

Назва статті

Прогнозування виживаності чоловіків та жінок з хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка на протязі трьох років.

Анотація (резюме)

Мета роботи: на основі винайдених нами предикторів виживаності чоловіків і жінок із хронічною серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка розробити математичну модель індивідуального прогнозування смертності у даної когорти пацієнтів.

Матеріали і методи.

У дослідженні приймало участь 356 пацієнтів з ХСН (NYHA ІІ –ІV), зумовленою ішемічною хворобою серця, та ФВ ЛШ<40%, яким проводились обстеження згідно з рекомендаціями з діагностики та лікування СН Європейського товариства кардіологів та відповідними рекомендаціями Асоціації кардіологів України.

Оцінка впливу клініко-демографічних та інших параметрів на виживаність пацієнтів (окремо чоловіків та окремо жінок) було виконано за допомогою регресійного аналізу Кокса з використанням програми SPSS 13.0

Структура рівняння регресії формувалася за допомогою алгоритму послідовного покрокового введення пояснювальних змінних (коваріат) та їх взаємодій. В якості методу покрокового введення було застосовано метод "Forward Stepwise (Conditional LR)" ("Поступове введення з використанням умовного відношення правдоподібності")

Результати дослідження. Отримана модель прогнозування виживаності чоловіків з ХСН зі зниженою ФВ ЛШ, є інформативною (статистика -2 Log Likelihood дорівнює 851, 94) та адекватно описує ризик в залежності від змінних. В рівняння регресії ввійшли наступні зміні, та їх відповідні коефіцієнти: ФВ ЛШ<30%, товщина cтінки ПШ>0, 6см, УО ЛШ<64 мл, рівень калію крові>4, 4 ммоль/л, ІКДО>118 мл, рівень сечової кислоти>597 ммоль/л. Для чоловіків модель характеризується наступними показниками: чутливість 87%, специфічність 73%, точність 86%.

Отримана модель прогнозування виживаності жінок з ХСН зі зниженою ФВ ЛШ, є інформативною (статистика -2 Log Likelihood дорівнює 361, 184) та адекватно описує ризик в залежності від змінних. В рівняння регресії ввійшли наступні зміні, та їх відповідні коефіцієнти: ФВ ЛШ<30%, рівень сечової кислоти>262ммоль/л, рівень креатинину крові>130 ммоль/л, ІМТ<29 кг/м2, ШКФ<46мл/хв./1, 73м2. Для жінок модель характеризується наступними показниками: чутливість 96%, специфічність 71%, точність 91%.

Висновок. Отримані результати відкривають перспективи оптимізації лікувально-діагностичних заходів у хворих із серцевою недостатністю в залежності від статі. Індивідуальне прогнозування перебігу СН може бути використано для своєчасного формування відповідних груп та їх активного диспансерного спостереження.

Ключові слова

серцева недостатність, виживаність, предиктори, стать, математична модель

Список літератури

1. James K. Kirklin, MD, a David C. Naftel, PhD, a Robert L. Kormos. Fifth INTERMACS annual report: Risk factor analysis from more than 6, 000 mechanical circulatory support patients. The Journal of Heart and Lung Transplantation, 2013, iss.5, pp. 141–156.

2. Khalid A., Bhatti S. K., Al-Amoodi M. Clinical factors associated with left ventricular ejection fraction disparity in patients with left ventricular dysfunction undergoing multimodality imaging. Missouri Medicine, 2012, vol. 109, iss. 6, pp. 489-492.

3. Maggioni A. P., Dahlstrom U., Filippatos G., Chioncel O. EUR Observational Research Programme: regional differences and 1-year follow-up results of the Heart Failure Pilot Survey (ESC-HF Pilot). Eur. J. Heart Fail. 2013, vol. 15, pp. 56 – 112.

4. Mozaffarian E. J., Benjamin A. S. Go heart disease and stroke statistics-2016 update: A report from the American Heart Association. Circulation, 2016, vol. 133, N 4, рр. 38–360.

5. O'Connor C. M., Abraham W. T., Albert N. M. Predictors of mortality after discharge in patients hospitalized with heart failure: an analysis from the Organized Program to Initiate Lifesaving Treatment in Hospitalized Patients with Heart Failure (OPTIMIZE-HF). Amer. Heart J., 2008, vol. 156, iss.4, pp. 662–673.

6. Tarride J. E., Lim M., Des Meules M. A review of the cost of cardiovascular disease. Canad. J. Cardiology, 2009, vol. 25, iss. 6, pp. 195–202.

7. Беленков Ю. Н. Дисфункция левого желудочка у больных ИБС: современные методы диагностики, медикаментозной и немедикаментозной коррекции. Российский медицинский журнал. 2000, N 17, сс. 685 – 693.

8. Беленков Ю. Н., Мареев В. Ю. Как мы диагностируем и лечим сердечную недостаточность в реальной клинической практике в начале 21 века. Consilium medicum, 2001, N2, сс. 65-72.

9. Біловол А. Н., Бобронникова Л. П., Ільченко І. А. Патогенетичні аспекти розвитку хронічної серцевої недостатності в залежності від статі та віку. Укр. терапевт. Журн., 2014, N 3, cc. 9–13.

10. Быков И. В., Иткин Г. П. Принципы построения математической модели для исследования взаимодействия насосов непрерывного потока и сердечнососудистой системы. Вестник трансплантологии и искусственных органов. 2013, N 3, cc. 64 -69.

11. Воронков Л. Г. Пацієнт із ХСН в Україні: аналіз даних популяції пацієнтів, обстежених у рамках першого національного зрізового дослідження UNIVERS. Серцева недостатність. 2012, N 1, сс. 8–13.

12. Кендолл М. Дж., Стьюарт А. Многомерный статистический анализ и временные ряды. М.: Наука, 1976, 347 с.

13. Коваленка В. М., Лутая М. І., Сіренка Ю. М., Сичова О. С. Серцево-судинні захворювання. Класифікація, стандарти діагностики та лікування. К., Моріон, 2016, 192 с.

14. Коваленко В. Н., Лутай М. И., Воронков Л. Г. Руководство по кардиологии. К., Морион, 2008, 1424 с.

15. Кошелева Н. А., Ребров А. П. Современные алгоритмы оценки индивидуального риска развития сердечно-сосудистых осложнений у больных хронической сердечной недостаточностью. Фундаментальные исследования, 2011, N 11, cc. 312-315.

16. Кузьмин А. Г., Горбунов В. В., Сепп А. В. Клинические и морфологические маркёры неблагоприятного течения хронической сердечной недостаточности. Дальневосточный мед. журн., 2014, N 2, сс. 6–9.

17. Кульбах С. Теория информации и статистика. М. Наука, 1967, 326 с.

18. Островский Ю. П. Сердечная недостаточность. Минск: Белеруская навука, 2016, 503с.

19. Петри А., Сэбин К. Наглядная статистика в медицине. К., Геотар-Мед, 2003, 143 с.

20. Реброва О. Ю. Статистичний аналіз медичних даних. Застосування пакету прикладних програм Statistica. М., Медіф Сфера, 2002, 305 c.

21. Сергиенко В. И., Бондарева И. Б. Математическая статистика в клинических исследованиях. М., Гоэтар Медицина, 2000, 256 с.

Повнотекстова версія http://kit-journal.com.ua/uk/viewer_uk.html?doc/2017_13/014.pdf