DOI: https://doi.org/10.31071/kit2018.14.04

Опис-посилання

ISSN 1812-7231 Klin.inform.telemed. Volume 13, Issue 14, 2018, Pages 32–36

Автор(и)

G. Raimondi¹, N. Marchitto², B. Scordamaglia¹, A. Ciaramella¹, P. Casacci³, M. Pistoia³, S. Sacco¹, G. Sancesario⁴

Установа(ви)

¹University of Roma "Sapienza", ²ASL Latina, ³Liferesult, ⁴University "Tor Vergata" Roma

Назва статті

Вплив інгібіторів ацетилхолінезтерази у пацієнтів з хворобою Альцгеймера на щоденну серцево-судинну нейровегетативну оцінку

Анотація (резюме)

Вступ. Інгібітор ацетилхолінестерази (ІА) недавно був використаний для лікування старечої деменції типу хвороби Альцгеймера. Таким чином, в літературі існують суперечливі результати про дії ІА на серцево-судинну нейровегетативну регуляцію.

Мета. У зв'язку з цим ми працювали над можливістю віддаленого моніторингу пацієнтів з деменцією в їх власних будинках за підтримки високотехнологічних пристроїв.

Матеріали та методи. Обстежено 36 пацієнтів (17 жінок (F) і 19 чоловіків (M), 74, 5 ± 8, 4 років). У пацієнтів ми встановили на тиждень новий пристрій "Пульс". За допомогою пристрою можна отримати запис тривалістю 5 хвилин щогодини, в якій — ЕКГ, частота дихання, положення тіла і рівень активності.
Із записів за допомогою програмного забезпечення KUBIOS-HRV можна провести лінійний і нелінійний аналіз ВСР. Ми розділили пацієнтів на дві групи: з терапією ІА (19–9 F, 72, 6 ± 7, 6 років) і без ІА (17–8 F, 75, 3 ± 10, 1 років). Як ІА зазвичай використовували донезепіл або рівастігмін.

Результати. Вранці показники симпатичного тонусу були більш значущими у пацієнтів з інгібіторами ІА в порівнянні з пацієнтами без терапії ІА і з нормальним контролем. Ніяких відмінностей між контрольною групою і хворими, які не мали терапію ІА не було. У пацієнтів без терапії ІА в порівнянні з пацієнтами, які отримували терапію ІА, виявили більше і значне збільшення симпатичної активності в усьому періоді, особливо в нічні періоди, незважаючи на відсутність відмінностей в ЧСС. Лінійні і нелінійні показники ВСР симпатичної активності були достовірно вище у всіх розглянутих добових періодах.

Висновок. Наші дані, отримані за допомогою нового пристрою "Пульс" для телемедицини, показують, що симпатичні індекси ВСР у пацієнтів з ІА протягом усього дня значно вище, і цей факт більш виражений в нічні години.

Ключові слова

телемедицина, ВСР, інгібітор ацетилхолінестерази, Альцгеймер

Список літератури

1. Akselrod S., Gordon D., Ubel F. A., Shannon D. C., Berger A. C., Cohen R. J. Power spectrum analysis of heart rate fluctuation: a quantitative probe of beat-to-beat cardiovascular control. Science. 1981, vol. 213 (4504), pp. 220–222.

2. Balocchi R., Cantini F., Varanini M., Raimondi G., Legramante J. M., Macerata A. Revisiting the potential of time-domain indexes in short-term HRV analysis. Biomed. Tech., 2006, iss. 51, pp. 190–193.

3. Fukusaki C., Kawakubo K., Yamamoto Y. Assessment of the primary effect of aging on heart rate variability in humans. Clin. Auton. Res., 2000, vol. 10, pp. 123–130.

4. Joaquim L. F., Farah V. M., Bernatova I., Fazan R. Jr., Grubbs R., Morris M. Enhanced heart rate variability and baroreflex index after stress and cholinesterase inhibition in mice. Am. J. Physiol. Heart Circ. Physiol., 2004, iss. 287, H251–H257.

5. Killian T. J., Robertson D., Biaggioni I., Haile V., Biscaia I., Robertson R. M. Sympathetic nervous system function in man is enhanced by acetylcholinesterase inhibition. Circulation, 1990, iss. 82, III–636.

6. Malliani A., Pagani M., Lombardi F., Cerreti S. Cardiovascular neural regulation explored in the frequency domain. Circulation, 1991, vol. 84, iss. 2, pp. 482–492.

7. Martynenko A., Yabluchansky M., Kantor B. Mathematical model of automatic nervous systems. Technology and health care: J. Europ. Society for Engineering and Medicine, 2001, iss. 9, pp. 174–176.

8. Masuda Y., Kawamura A. Acetylcholinesterase Inhibitor (Donepezil Hydrochloride) Reduces Heart Rate Variability. J. Cardiovasc. Pharmacol., 2003, vol. 41, pp. 67–71.

9. Mäkikallio T. H., et al. Prediction of sudden cardiac death by fractal analysis of heart rate variability in elderly subjects. J. Am. Coll. Cardiol., 2001, vol. 37, pp. 1395–1402.

10. Raimondi G., Legramante J. M., Scordamaglia B., Masci I., Montanari G., Pampena R., Skroza N., Potenza M. C. Linear and non-linear R-R interval variability analysis in the neurovegetative cardiovascular assessment in Psoriasis and Obesity. Appl. of Inform. Systems in Engineering and Biosci., 2014, pp. 61–69.

11. Raj S. R., Black B. K., Biaggioni I., Harris P. A., Robertson D. Acetylcholinesterase inhibition improves tachycardia in postural tachycardia syndrome. Circulation, 2005, vol. 31, pp. 2734–2740.

12. Siepmann M., Mück A., Engel S., Rupprecht R. The Influence of Rivastigmine and Donepezil on Heart Rate Variability in Patients with Alzheimer's Disease. German J. Psychiatry, 2006 iss. 9, pp. 133–135.

13. Sindona F., Raimondi G., Pecchia R., Spaziani E., Masci I., Scordamaglia B. The effects of general anaesthesia on heart rate variability during abdominal surgery. J. Medicine, Physiology and Biophysics, 2015, vol. 18, pp. 93–99.

14. Stein R. D., Backman S. B., Collier B., et al. Bradycardia produced by pyridostigmine and physostigmine. Can. J. Anaesth., 1997, vol. 44, pp. 1286–1292.

15. Yamamoto Y., Nakamura Y., Sato H., Yamamoto M., Kato K., and Hughson R. L. On the fractal nature of heart rate variability in humans: effects of vagal blockade. Am. J. Physiol. Regul. Integr. Comp. Physiol., 1995, iss. 269, R830–R837.

16. Yamasaki Y., Kodama M., Matsuhisa M., et al. Diurnal heart rate variability in healthy subjects: effects of aging and sex difference. Am. J. Physiol., 1996, iss. 271, H303–310.

Повнотекстова версія http://kit-journal.com.ua/uk/viewer_uk.html?doc/2018_14/004.pdf