в Інтернеті 
Українська  English  Русский  

DOI: https://doi.org/10.31071/kit2019.15.07


Опис-посилання

ISSN 1812-7231 Klin.inform.telemed. Volume 14, Issue 15, 2019, Pages 74-87


Автор(и)

Ю. Є. Батаєва2, В. О. Кириченко1, Т. В. Кульбашевська1, В. Г. Сергєєв1


Установа(ви)

1Національний Аерокосмічний Університет "ХАІ", Харків

2Національний Медичний Університет "ХНМУ", Харків


Назва статті

Оцінка функції ендотелію з урахуванням розташування "робочої точки" ендотеліальної регуляції


Анотація (резюме)

Вступ. У статті продовжено аналіз неінвазивної методики дослідження ендотеліальної регуляції тонусу артеріальних судин, заснованою на реєстрації та обробці реографічних сигналів в пробах з ендотелій-залежною і ендотелій-незалежною вазодилатацією. Розглядається можливість використання додаткових інформаційних параметрів, які мінімізують похибку оцінки функції ендотелію (ФЕ).

Мета роботи. Розгляд впливу особливостей центральної регуляції тонусу артеріальних судин на оцінку функції ендотелію, вибір і обгрунтування інформаційних параметрів, які мінімізують вплив розташування "робочої точки" ендотеліальної регуляції на оцінку функції ендотелію.

Результати досліджень. Запропоновано спосіб мінімізації впливу особливостей центральної регуляції тонусу артеріальних судин на оцінку функції ендотелію, з використанням даних про постоклюзійну вазоконстрикцію артеріальних судин в пробі реактивної гіперемії, що виникає відразу ж після зняття оклюзії.

Висновки. Для підвищення точності оцінки функції ендотелію, поряд з урахуванням впливу змін параметрів центральної гемодинаміки і системи центральної регуляції тонусу артеріальних судин протягом проби реактивної гіперемії, потрібен облік розташування "робочої точки" ендотеліальної регуляції на фоновій ділянці проби.


Ключові слова

оцінка функції ендотелію, реографічні дані, джерела похибки, метод D. Celermajer, "робоча точка" ендотеліальної регуляції


Список літератури

1. Батаева Ю. Е., Кириченко В. А., Кульбашевский В. В., Сергеев В. Г. Метод D. Celermajer и его возможности в оценке функции эндотелия. Клин. информ. телемед. т. 12, вып. 13, 2017, сс. 64–69.
https://doi.org/10.31071/kit2017.13.08

2. Celermajer D. S., Sorensen K. E., Gooch V. M. et al. Noninvasive detection of endothelial dysfunction in children and adults at rick atherosclerosis. Lancet, 1992, vol. 340, pp. 1111–1115.

3. Батаева Ю. Е., Кириченко В. А., Кульбашевская Т. В., Сергеев В. Г. Оценка функции эндотелия по реографическим данным. Клин. информ. телемед. т. 13, вып. 14, 2018, сс. 19–27.
https://doi.org/10.31071/kit2018.14.02

4. Малая Л. Т., Корж А. Н., Балковая Л. Б. Эндотелиальная дисфункция при патологии сердечно-сосудистой системы. Форсинг, Харьков, 2000, 432 с.

5. Лупинская З., Зарифьян А., Гурович Т., Шлейфер С. Эндотелий. Функция и дисфункция. Б. КРСУ, 2008, 373 с.

6. Каро К., Педли Т., Шротер Р., Сид У. Механика кровообращения. Пер. с англ. М., Мир, 1978, 624 с.

7. Савицкий Н. Н. Биофизические основы кровообращения и клинические методы изучения гемодинамики. Л., 1974, 310 с.

8. Сергеев В. Г., Кисельгов Е. Н. Оценка состояния сосудистой системы по результатам реографических измерений. Вестник эпилептологии. УПЕЛ, К., 2007, № 1 (19-20), сс. 49–62.

9. Юнкеров В. И., Григорьев С. Г. Математико-статистическая обработка данных медицинских исследований. СПб. ВМедА, 2002, 266 с.


Повнотекстова версія http://kit-journal.com.ua/uk/viewer_uk.html?doc/2019_15/007.pdf