DOI: https://doi.org/10.31071/kit2017.13.08

Опис-посилання

ISSN 1812-7231 Klin.inform.telemed. Volume 12, Issue 13, 2017, Pages 64–69

Автор(и)

Ю. Е. Батаева², В. А. Кириченко¹, В. В. Кульбашевскій¹, В. Г. Сергєєв¹

Установа(ви)

¹Національний Аерокосмічний Університет "ХАІ", Харків ²Національний Медичний Університет "ХНМУ", Харків

Назва статті

Метод D. Celermajer і його можливості в оцінці функції ендотелію

Анотація (резюме)

Вступ. Проблема оцінки функції ендотелію вельми актуальна, однак, найбільш широко використовуваний сьогодні метод D. Celermajer, не задовольняє дослідників, в зв'язку зі складністю методики, низькою точністю і нестійкістю отриманих результатів.

Мета роботи. Виявлення причин низької точності і нестійкості результатів оцінки функції ендотелію за методом D. Celermajer.

Результати досліджень. Проведено аналіз оцінки функції ендотелію за методом D. Celermajer. Визначені основні джерела похибки оцінки функції ендотелію і намічені шляхи їх нейтралізації.

Висновки. Підвищення точності оцінки функції ендотелію за методом D. Celermajer неможливо, при збереженні ультразвукового способу оцінки зміни діаметра артеріальної судини. Для спрощення методики дослідження і підвищення точності оцінки функції ендотелію слід переходити до використання реографічних даних.

Ключові слова

оцінка функції ендотелію, реографічні дані, джерела похибки методу D. Celermajer

Список літератури

1. Celermajer D. S., Sorensen K. E., Gooch V. M. et al. Noninvasive detection of endothelial dysfunction in children and adults at rick atherosclerosis. Lancet. 1992. vol. 340, pp.1111-1115.

2. Schroeder S., Enderle M. D., Ossen R. et al. Noninvasive determination of endothelium-mediated vasodilation as a screening test for coronary artery disease: pilot study to assess the predictive value in comparison with angina pectoris, exercise electrocardiography, and myocardial perfusion imaging. Am. Heart J.. 1999. vol. 134, iss. 4, Pt 1, pp.731-739.

3. Corretti M. C., Anderson T. J., Benjamin E. J., Celermajer D. S. and oth. International Brachial Artery Reactivity Task Force. Guidelines for the ultrasound assessment of endothelial-dependent flow-mediated vasodilation of the brachial artery: a report of the International brachial Artery Reactivity Task Force. J. Am. Coll. Cardiol. 2002, vol. 39, pp. 257–265.

4. Deanfield J. E., Halcox J. P., Rabelink T. J. Endothelial function and dysfunction: testing and clinical relevance. Circulation. 2007. vol. 115, pp. 1285–1295.

5. Accini J. L., Sotomayor A., Trujillo F., Barrera J. G. Colombian study to assess the use of noninvasive determination of endothelium – mediated vasodilatation (CANDEV). Normal values and factor associated. Endothelium. 2001. vol. 8, iss. 2, pp. 157 – 166.

6. Sorensen K. E., Celermajer D. S., Spiegelhalter D. J., Georgakopoulos D., Robinson J., Thomas O., Deanfield J. E. Non-invasive measurement of human endothelium dependent arterial responses: accuracy and reproducibility. Br. Heart J. 1995, vol. 74, iss. 3, pp. 247-253.

7. Celermajer D. S., Sorensen K. E., Bull C., Robinson J., Deanfield J. E., Endothelium-dependent dilation in the systemic arteries of asymptomatic subjects relates to coronary risk factors and their interaction. J. Am. Coll. Cardiol. 1994.vol. 24, pp. 1468–1474.

8. Anderson T. J., Uehata A., Gerhard M. D. et al. Close relation of endothelial function in the human coronary and peripheral circulations. J. Am. Coll. Cardiol., 1995. vol. 26, iss.5, pp.1235-1241.

9. T. J. Anderson, A. Uehata, M. D. Gerhard et al. Close relation of endothelial function in the human coronary and peripheral circulations. Journal of the American College of Cardiology, 1995. vol. 26, iss. 5, pp.1235-1241.

10. Bonetti P. O., Lerman L. O., Lemon A. Endothelial dysfunction: a marker atherosclerotic risk. Arterioscler. Thromb. and Vascular Biol, 2003, vol. 23, iss. 2, pp. 168-175.

11. Bonetti P. O., Pumper G. M., Higano S. T., Holmes D. R. Jr., Kuvin J. T., Lerman A. Noninvasive Identification of Patients with Early Coronary Atherosclerosis by Assessment of Digital Reactive Hyperemia. J. Am. Coll. Cardiology, 2004, Dec 07, vol. 44(11), pp. 2137-2141.

12. Hinderliter A. L., Caughey M. Assessing endothelial function as a risk factor cardiovascular disease. Curr. Atheroscler. Rep, 2003, vol. 5, iss. 6. pp. 506 – 513.

13. Небиеридзе Д. В. Клиническое значение дисфункции эндотелия при артериальной гипертонии. Consilium Medicum, Кардиология Системные гипертензии, 2005, N1, сс. 31-38.

14. Затейщикова А. А., Затейщиков Д. А. Эндотелиальная регуляция сосудистого тонуса: методы исследования и клиническое значение. Кардиология, 1998, N 9, сс. 68-78.

15. Рогоза А. Н., Балахонова Т. В., Чихладзе Н. М. и др. Современные методы оценки состояния сосудов у больных артериальной гипертонией: Пособие для практикующих врачей. М. Издательский дом "АТМОСФЕРА", 2008, 71 с.

16. З. Лупинская, А. Зарифьян, Т. Гурович, С. Шлейфер. Эндотелий. Функция и дисфункция. Б. КРСУ, 2008, 373 с.

17. К. Каро, Т. Педли, Р. Шротер, У. Сид. Механика кровообращения. Пер. с англ. М.Мир, 1978, 624 с.

18. В. Г. Сергеев, Е. Н. Кисельгов. Оценка состояния сосудистой системы по результатам реографических измерений. Вестник эпилептологии, УПЕЛ, К., 2007, N1(19-20), сс. 49-62.

Повнотекстова версія http://kit-journal.com.ua/uk/viewer_uk.html?doc/2017_13/011.pdf